Школа

Мова навчання: українська.

Вивчення іноземних мов та мов національних меншин: англійська, німецька, російська.

Напрям навчання: загальноосвітній.

Індивідуальна форма навчання.

Сімейна форма навчання.

Кадрове забезпечення: 63 учителі, з них:

-учителів-методистів-10;

-старших учителів-11;

-вищої категорії-29;

-I категорії-10;

-II категорії-12;

- магістрів - 4;

- спеціалістів - 2;

- 11 розряд - 2;

- 10 розряд - 1; 

-бакалаврів - 2.

А також працюють педагог-організатор, практичний психолог, керівники гуртків. 

ОСОБЛИВОСТІ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

-23 навчальні кабінети;

-2 спортивних зали;

-2 навчальні комплекси;

-10 інтерактивний навчальний комплекс;

-танцювальний клас;

-читальний зал, оснащений комп*ютером, ксероксом, телевізором, DVD;

-1 кабінет обслуговуючої праці;

-1 майстерня (столярно-слюсарна);

-ігрова кімната ГПД;

-3 кабінети початкових класів мають МП, комп*ютер, екран;

-7 кабінетів старшої школи мають комп*ютери;

-3 кабінети старшої школи мають телевізор+DVD;

-усі комп*ютери підключені до мережі Інтернет.

Вересень 1938 року...У Полтаві відкривається нова середня школа № 27. У той час вона була найвищою і найкрасивішою серед освітніх споруд міста. Учні, яких переводили сюди з інших шкіл, дуже пишались тим, що будуть навчатися в ній.

У 1939 році відбувся перший випуск десятого класу. Їх, випускників, було 22.

У 1940, 1941 р.р. зі стін 27-ї випускається по два десятих класи.

Майже всі випускники 1939 – 1941 р.р. були на фронті. Та не всім їм судилося повернутися до рідного дому з курних шляхів війни. Деякі із довоєнних випускників школи, що пережили лихоліття війни, залишилися добрими друзями школи. Один із них – випускник 1941 року – Орлов Яків Борисович, довгий час був головним режисером народного театру міського будинку культури.

1941 – 1943 р.р. – найтрагічніші в історії школи. У 1941 році тут знаходився військовий госпіталь № 3396-4313, а потім окупанти перетворили приміщення на конюшню. Відступаючи, підірвали будівлю. І пройшло довгих 9 років, перш ніж школа наповнилася дитячим сміхом, голосами, пролунав дзвінок і до класу зайшов учитель.

11 січня 1952 року – другий день народження школи. Пахне свіжою фарбою, на підвіконнях – вазони з квітами. Школа чекає дорогих гостей. 8 година ранку... Гостинно розчиняються двері нової школи. Учні заповнили світлі й просторі класні кімнати. Розпочався шкільний день...

З того часу минуло майже 60 років. За цей період школу закінчили десятки тисяч жителів нашого міста.

З 1952 по 2010 р.р. з її стін вийшло 166 золотих та срібних 156 медалістів.

Школа пишається сотнями своїх вихованців, що працюють на благо нашої України.